Польща поступово втрачає статус головного напрямку трудової міграції для громадян України. Багато українців переорієнтовуються на країни Західної Європи, де можуть розраховувати на вищі зарплати та більш вигідні соціальні умови. Водночас польські роботодавці активно шукають нових працівників в інших регіонах світу, насамперед в Азії та Латинській Америці.
За даними польських ЗМІ, кількість іноземців, офіційно зайнятих на польському ринку праці, вже перевищила 1,17 млн осіб. Для порівняння, десять років тому цей показник був у кілька разів нижчим. Незважаючи на те, що українці й надалі залишаються найбільшою групою серед іноземних працівників, їхня частка поступово зменшується. Наприкінці 2024 року в Польщі працювали близько 779 тисяч громадян України.
Через нестачу робочої сили польський бізнес змушений розширювати географію рекрутингу. Все частіше підприємства залучають співробітників із Непалу, Індії, Філіппін та Колумбії. Найбільший попит на таких працівників спостерігається у сфері будівництва, промислового виробництва, логістики та складської діяльності.
Фахівці зазначають, що середній рівень оплати праці для іноземних працівників зазвичай перевищує мінімальну зарплату приблизно на 10%. Саме тому польський ринок залишається привабливим для мешканців багатьох країн, навіть попри поступове скорочення кількості українських трудових мігрантів.
Окрему увагу експерти звертають на перспективи українців після завершення війни. Якщо нинішня тенденція збережеться, повернутися на попередні робочі місця буде непросто. Компанії, які вже витратили ресурси на оформлення документів, адаптацію та професійне навчання працівників з інших держав, навряд чи захочуть швидко замінювати їх новими кандидатами.
Серед причин відтоку українських працівників із Польщі називають насамперед доступ до ринків праці країн Західної Європи, де рівень доходів помітно вищий. Крім того, важливу роль відіграють більш гнучкі механізми соціальної підтримки та кращі умови для довгострокового проживання.
Хоча Польща продовжує залишатися одним із ключових пунктів прийому українських біженців, зростання вартості життя та відсутність суттєвого підвищення реальних доходів підштовхують багатьох до пошуку нових можливостей за межами країни.
Найбільший дефіцит кадрів сьогодні фіксується у таких галузях:
• виробничі підприємства та фізична праця;
• логістичні центри та складські комплекси;
• готельно-ресторанна сфера;
• роздрібна торгівля.
Проблема нестачі працівників у Польщі набуває довгострокового характеру. У зв’язку з цим влада та бізнес дедалі активніше переглядають підходи до міграційної політики, орієнтуючись на залучення персоналу з ширшого кола країн, ніж це було до початку повномасштабної війни в Україні.