Іран поступово втрачає можливість одноосібно впливати на рух суден через Ормузьку протоку. Як повідомляє CNN, посилення військової присутності США в регіоні вже позначилося на судноплавстві: міжнародні перевізники почали активніше використовувати маршрути, які раніше фактично не працювали.
За даними видання, близько 80% суден, що нещодавно перетнули протоку, скористалися маршрутом поблизу Оману. Він дозволений міжнародним правом і визнається ООН, проте Тегеран виступає проти такого способу проходження суден.
Попри атаки Ірану на частину кораблів, які намагалися пройти через протоку, транспортні компанії поступово повертаються до цього напрямку. Вони розраховують на безпекові гарантії та захист з боку американських військово-морських сил.
Оманський маршрут став важливим для перевізників
Ще кілька місяців тому комерційне судноплавство практично не використовувало цей маршрут. Тепер ситуація змінилася, і дедалі більше суден обирають саме його для проходження небезпечної ділянки.
Раніше Іран також розглядав можливість запровадити плату для судноплавних компаній за користування протокою після завершення дії мирної угоди зі Сполученими Штатами. Проте реалізувати ці плани Тегеран наразі не вдалося — перевізники не почали сплачувати Ірану кошти за проходження.
Судна приховували свої маршрути
Через побоювання атак з боку Ірану деякі екіпажі використовували додаткові заходи безпеки, зокрема вимикали транспондери. Це ускладнювало відстеження місця перебування кораблів стандартними системами моніторингу.
Водночас Сполучені Штати фіксують значне збільшення руху суден через Ормузьку протоку. Інтенсивність трафіку виявилася вищою, ніж передбачалося попередніми оцінками.
Для порівняння: до початку нинішньої війни на Близькому Сході через Ормузьку протоку транспортували до 20 млн барелів нафти щодня. Минулого тижня цей показник становив близько 15 млн барелів на добу.
Заява Трампа про «повний контроль»
У CNN припускають, що саме відновлення морського руху могло вплинути на заяву Дональда Трампа минулого тижня. Президент США заявив, що американська сторона нібито «має повний контроль» над Ормузькою протокою.
Водночас абсолютний контроль Вашингтона над протокою не відповідає всім фактам. Проте поточна ситуація демонструє суттєву зміну балансу сил: Іран уже не має такого впливу на судноплавство в цьому районі, як раніше.
Посилення американської військової присутності та відновлення роботи альтернативних маршрутів фактично обмежують можливості Тегерана контролювати один із найважливіших транспортних коридорів для світового нафтового ринку.