Перенесення термінів запуску заводів Samsung і TSMC у США «вдарило по амбіціях» Байдена, який розраховував наситити внутрішній ринок напівпровідників. Наразі заводи, ймовірно, відкриються після виборів у США, пише Bloomberg.
Південнокорейська Samsung Electronics Co. та тайванська Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. (TSMC) вирішили відкласти старт виробництв на своїх заводах у США до 2025 року, чим «завдали ще одного удару по амбіціях» адміністрації президента Джо Байдена зі збільшення внутрішнього ринку напівпровідників, пише Bloomberg.
Масове виробництво на заводі Samsung у Тейлорі, штат Техас, будівництво якого обійшлося компанії в $17 млрд, мало розпочатися в другому кварталі цього року, однак у результаті було відкладено на 2025 рік. TSMC також зрушила терміни початку виробництва на своєму заводі напівпровідників в Аризоні через брак досвідчених будівельників та техніків із встановлення обладнання. Компанія планувала вкласти у будівництво заводу до $40 млрд.
Як зазначає Bloomberg, будь-яка затримка на американських майданчиках, якими управляють два провідні світові виробники чіпів, є невдачею в реалізації «грандіозного плану» Байдена щодо збільшення виробництва напівпровідників у США. Зміни у планах TSMC та Samsung, ймовірно, означають, що їх нові заводи можуть бути запущені в експлуатацію лише після президентських виборів у США.
Після глобального дефіциту напівпровідників, що розпочався 2021 року через епідемію COVID-19, Байден підписав законопроект про надання субсидій у розмірі $52,7 млрд для виробництва напівпровідників у США. Зокрема, вони будуть надані американським компаніям Micron, Intel, Lockheed Martin, HP та Advanced Micro Devices.
Крім того, адміністрація Байдена минулої осені запровадила обмеження на постачання напівпровідників та обладнання для виробництва мікросхем до Китаю. Експорт продукції, виготовленої з використанням американських технологій, для обчислень з використанням штучного інтелекту можливий лише за спеціальною ліцензією, виданою владою США. На таких умовах обмежується співпраця громадян США з китайськими виробниками чіпів. Також було обмежено постачання Китаю обладнання та технологій, які той міг би використовувати для створення своїх чіпів.
Китай критикує санкційну політику США, називаючи її «економічним примусом та одностороннім залякуванням». “Сполучені Штати повинні негайно виправити свою помилкову практику і припинити необґрунтований тиск на китайські компанії”, – заявляло китайське Мінторгівлі.
Водночас Китай сам накладає обмеження у цій сфері. Влітку Пекін запровадив експортний контроль на галій та германій, необхідні для виробництва напівпровідників. До цього Китай також заборонив операторам критичної інфраструктури закуповувати продукцію у американського виробника чіпів і мікросхем Micron Technology, пояснивши це проблемами з продуктами компанії, що «являють загрозу національній безпеці».