Главная » Выбор редакции, Новости » 40 років секретного боргу. Як Саудівська Аравія загрожує фінансовій стабільності США

40 років секретного боргу. Як Саудівська Аравія загрожує фінансовій стабільності США

123-951-6b3ffbe-95

Саудівська Аравія – один з давніх союзників США на Близькому Сході. І, за деякими даними, один з найбільших кредиторів. Їх відносини багато в чому визначила угода, укладена в середині 1970-х років: Ер-Ріяд погодився інвестувати в американські боргові зобов’язання, однак розмір і сам факт таких інвестицій не повинні розголошуватись. Таємниця проіснувала кілька десятків років – лише нещодавно Міністерство фінансів США назвало суму боргу (втім, у пресі цю цифру вважають заниженою). Це відбулося на тлі охолодження відносин між двома країнами і загрози Саудівської Аравії позбутися від американських активів на сотні мільярдів доларів.

Нафтовий шок 1973 року – відмова ОПЕК від продажу нафти союзників Ізраїлю (США і країн Західної Європи) і наступне зростання нафтових цін – показав, як постачальники енергоресурсів можуть впливати на політику і економіку. І цей вплив лише посилювався за рахунок зростаючих нафтових доходів. Захід був зацікавлений у тому, щоб отримати доступ до цих коштів – потенційних інвестицій для власної економіки. Нафтодолари Саудівської Аравії, як зазначав колишній співробітник Держдепартаменту США Гордон Браун, притягували як Сполучені Штати, так і їх союзників.

Щоб домогтися цього, Вашингтон в 1974 році відправив туди делегацію досить високого рівня нового міністра фінансів Вільяма Саймона і його заступника Джеррі Парски. За інформацією Bloomberg, Білий дім, яким тоді керував Річард Ніксон, чітко дав зрозуміти, що очікує від Міністерства фінансів тільки хороших новин. Провал переговорів з Ер-Ріядом ускладнило б становище американської економіки, він також означав би невдачі в боротьбі з Радянським Союзом за вплив на Близькому Сході. Можливість провалу, за словами Парски, навіть не обговорювалася. Суть угоди, як зазначає Bloomberg, була проста: США купують у Саудівській Аравії нафту, продають їй зброю; Саудівська Аравія вкладає свої нафтодолари в американські облігації.

Знадобилися місяці для того, щоб врегулювати всі деталі. При цьому Ер-Ріяд – в особі тодішнього короля Фейсала ібн Абдул-Азіза – висунув особливі умови: купівля облігацій не повинна оприлюднюватися. Згідно з дипломатичними джерелами, він побоювався, що в арабському світі інвестиції в США можуть бути сприйняті як непряма підтримка союзника Сполучених Штатів – Ізраїлю.

Умова була прийнята. Саудівської Аравії дозволили купувати облігації за особливою процедурою, що дозволяла уникнути розголосу. Пізніше Міністерство фінансів США стало публікувати звіти про власників цих активів, але частка Саудівської Аравії все одно залишалася секретом: в офіційній статистиці її об’єднали з півтора десятком інших країн – експортерів нафти: Кувейту, ОАЕ та іншими. В кінці 1970-х років Головне контрольне управління США, оцінивши ситуацію, констатувало, що формальних підстав для того, щоб приховувати інформацію, немає. Проте Міністерство фінансів продовжувало тримати її в секреті. Чиновники посилалися на положення законодавства, яке дозволяє відмовитися від розкриття інформації в інтересах конкретних зарубіжних вкладників. Хоча ця норма і не заважала США роками публікувати дані про десятки інших кредиторів.

Угода себе виправдала. Вже до 1977 році, за даними дослідження про інвестування нафтодоларів, частка Саудівської Аравії в боргових зобов’язаннях США, що знаходяться в розпорядженні зарубіжних центробанків, склала 20%. Серед країн Близького Сходу вона, відповідно до джерела, стала найбільшим кредитором Сполучених Штатів.

До березня 2016 року, якщо вірити офіційним даним США, у Саудівській Аравії залишалося американських облігацій на $117 млрд. Не так вже й багато – країна, слідуючи звітам Міністерства фінансів США, не увійшла навіть в першу десятку кредиторів (перше і друге місця зайняли Китай і Японія, їх частки склали $1,2 трлн і $1,1 трлн відповідно).

Проте за іншими оцінками частка Саудівської Аравії набагато вище. У пресі, зокрема, фігурувала цифра $600 млрд (розбіжності пояснюють тим, що кредитори можуть тримати облігації в офшорах, а це відбивається на офіційній статистиці: так, четверте місце в списку кредиторів США займають Кайманові Острови). Місцева влада при цьому не так давно погрожувала, що готові позбутися від американських облігацій та інших активів у США на загальну суму $750 млрд.

Ця загроза прозвучала на тлі конфліктів у відносинах давніх союзників. На початку року їх ускладнила угода США з Іраном (зняття санкцій в обмін на згортання ядерної програми) – противником Саудівської Аравії та її конкурентом на нафтовому ринку. Пізніше до цього додалося і рішення Сенату США, що прийняв закон, який дозволить жертвам терактів 11 вересня 2001 року подавати позови проти Саудівської Аравії в американські суди (існує версія про її причетність до цих подій, хоча офіційне розслідування, яке проводилося в США, її не підтвердило). Загрозу позбутися від американських активів, на думку представника банку Brown Brothers Harriman Марка Чандлера, не слід недооцінювати. Справа не тільки в охолодженні відносин між країнами, які поки залишаються союзниками. Але і в кризі саудівської економіки, яка, позбувшись значної частини доходів через здешевлення нафти (за даними на 2015 рік, надходження від продажу нафти становлять близько 70% доходів бюджету Саудівської Аравії), потребує додаткових фінансових вливань.

Місцева влада, зіткнувшись з дефіцитом бюджету (в 2015 році він склав близько $100 млрд, а в 2016 році, за прогнозами, – близько $87 млрд), вже почали скорочувати субсидії (як наслідок, дешевий донедавна бензин до початку 2016 року подорожчав на 50%) і анонсували нові податки. У квітні вони домовилися з консорціумом банків про позику $10 млрд, а в подальшому планують вперше за вісім років – випустити облігації для покриття бюджетного дефіциту. Готується і продаж частини акцій державної Aramco – найбільшої нафтової компанії світу.

Саудівська Аравія залишається однією з країн-лідерів за розміром міжнародних резервів. Однак за минулий рік вони скоротилися на $108 млрд. При цьому навіть подорожчання нафти до рівня $50 за барель не гарантує виходу з кризи. Експерти МВФ прогнозували, що при таких цінах накопичення в Саудівській Аравії можуть бути витрачені протягом п’яти років.

 

Михайло Тищенко, Slon Magazine

комментарии закрыты


Copyright © 2016 · bizresurs · Все права защищены ·